«Чому собака виляє хвостом? Тому що вона розумніша хвоста. Якби хвіст
був розумніший, то він виляв би собакою.»
«Хвіст
виляє собакою» (англ. Wag the Dog) — американська комедійна драма режисера Баррі
Левінсона (був також продюсером), що вийшла 1997 року. Картина створена на
основі роману «Американський герой» Ларрі Байнгарта. Головними героями є актори
Дастін Хоффман і Роберт де Ніро.
У фільмі на прикладі
американських виборів вдало показано вплив ЗМІ та влади на соціум. Хочеться
вірити, що все-таки не кожну війну спонсовано кимось, але паралелі між нинішньою
ситуацією та фільмом провести можна.
Подивитись
тільки на жителів Росії, які сліпо вірять в картинку, яку підносить їм ЗМІ: «Бандерівці
захопили світ, їдять на сніданок росіян». Авжеж, легше жити, коли тобі подають
готову їжу до столу (повністю сформовану думку ЗМІ), і мало хто перевірятиме
правдивість фактів власноруч. А ті, хто перевіряють, до Росії більше не
повертаються, а палять свої паспорти у центрі Львова, коментуючи це тим, що «…путінський
режим перетворює людей на тварин. Там вбивають все людське. Люди живуть мов
звірі у золотих клітках» (детальніше http://www.pic.com.ua/hromadyany-rosiji-spalyly-svoji-pasporty-u-tsentri-lvova.html).
Народ не усвідомлює справжню суть власної сили перед владою.
Справді, як тільки люди відступлять, лідер впаде, бо без підтримки народу лідер вже не є лідером, хіба для себе коханого.
У нашій Конституції взагалі говориться про те, що органи влади лише ретранслюють волю суверена, себто народу. Тобто влада належить українському народові. Що найцікавіше, то виходить, що у нас хвіст (влада) є розумнішим і таки виляє собакою (народом). Але хіба наших політиків можна вважати розумнішими? Нонсенс.
До речі, справа відволікання уваги від сексуального скандалу у фільмі взагалі не є новиною, інколи здається, що саме такими прийомами керуються наші політики: після ганебної справи завжди йтиме благодійна.
Цікаво, що вперше фільм продемонстрували 17 грудня 1997 року у Сенчурі Сіті, США. В Україні фільм не демонструвався (!!!). Постає питання: чому? Невже влада боїться показувати нам подібні фільми, розкриваючи тим усі свої таємниці?
Отже, фільм вкотре доводить, що ЗМІ - це система, яку важко зламати. Система, яка з легкістю вкладає до голови людей часто нереальні картинки, які ми ідеалізуємо, додаючи до того ще й свою думку. Тут тобі дезінформація, тут тобі й інформаційна війна.
Приємного перегляду ;)