Порятунок у
віршах і у тобі -
Костенко Ліна і
моя любов до тебе.
Тебе люблю -
відпочиваю просто неба,
Прекрасно те, що
ти приходиш ще й у сні.
Бо порятунок у
віршах і у тобі -
У поцілунках, у
словах і у обіймах.
Я не була така
закохана і вільна,
Колись лежала
собі рибою на дні.
Бо порятунок у
віршах і у тобі –
Колись пливла
собі рибиною безсило,
Скажи, раніше де
тебе носило?
Коли часи були
мої такі нудні.
Бо порятунок у
віршах і у тобі –
А я постійно тобі
дякувати хочу,
Мені кричати
хочеться, але шепочу,
Яка я рада, що
зустрілись навесні…
Немає коментарів:
Дописати коментар