…нині хочу сидіти край моря,

споглядати на сніжні меви,

де морським духмянітиме воля,

де людським шепотітимуть леви.

Де  в пісок закрадуться ноги,

ну а хвиля оголить душу,

де думки віднайдуть пороги,

моряки ж – довгождану сушу.

Де людина не знайде горя,

де не знають сльозИ вдОви,

де всі мертві сидять поряд,

а живі з ними млосно говорять.

Де п’янка не тільки отрута,

а гірка не лише самотність,

де прості не пізнають скрути,

а безхатченки – ту бездомність.

Та знайти де таке море?

Що йому невідомі біди,

що сидиш собі на просторах

і не хочеться більше тліти…